Українське небо розсікали ракети,
От тільки зброя не в змозі надію убити.
Війна навчила цінувати моменти,
Ми опісля будемо ще більше любити.
Я не можу, на жаль, чогось обіцяти,
Тут, здається, безсилі карти, зірки.
Але, чуєш, я мрію колись написати:
" Привіт. Ти вже чув? Ми перемогли."
Незалежно від кінця, цю історію вітер розвіє.
А може, її співом підходить пташка.
Ти скажи, хай неправда навіть - повірю,
Що одного ранку таки почую:" Перемога наша."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Шафрановий степ