лине сьома тривога роздмухують бджоли бузок
пригощається травами лютий обвуглений вітер
схоже нам ні живими ні мертвими звідси не вийти
як ти там порожнеча безвихідь зіщуленість ок
мов руками бузок ухопився за землю й закляк
догори підійняв кетяжисті натомлені п’яти
наче квітами можна у небі шпарини латати
від громів осоружних димів навісних залізяк
ще не раз притулятися серцем до зимних підлог
залишатись тікати непевно молитись на стіни
йняти віри минулому важити завтра безцінне
бо якщо не врятує чи знову нас винайде бог
13.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Єлена Дорофієвська