Де був град-Ізюм,
Наш квітучий сад,
Ворон звив біду –
Ро́зруї яча́ть.
Вкрили віспи степ –
Доля навісна –
Мироточить герб
Кров’ю грон щодня.
Сіверський Дінець
Під рясним вогнем
З горя спав лицем,
Сльози в Дон жене.
Кременець-гора,
Сива від утрат,
Славу зберегла,
Зміцнену стократ.
*Ро́зруй – руйнування, руїна.
*Ячати – жалібно кричати, голосити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Оксана Дністран