Століттями триває боротьба
За волю й правду, і за рідну мову,
І знов наруга, Матінко, й журба,
і знову вкрали весну барвінкову.
Украли весну.....кляті москалі,
І розпинають мою Україну,
зажерті душогуби у кремлі,
Від заздрості стріляють їй спину.
Чому віками ненавидіти народ?
Що так душею любить свою Батьківщину,
Чом московити крові повний рот?
Бо в орди, людське єство загинуло.
Історія гортає сторінки,
Обпалені, обстріляні, катовані
Як боляче, що дочки і сини,
Твої, Вкраїно, знову репресовані.
Украли весну, кляті москалі,
Та їм не вкрасти нашу правду й волю.
Ми з Господом ідемо по землі,
І в серці з Вірою здобудем світлу долю.
Розвіються, як попіл вороги,
Земля вкраїнська заквітчається садами,
Колючий терен проросте замість орди,
І буде Мир і буде Слово з нами.
Ціна гірка, гіркіше полину,
Багато мальв зросте на полі битви,
О, Боже, проклинаю я війну!!!
Візьми в обійми Господи, загиблих.
Всіх, тих синів і дочок, що життя
Своє віддали за Любов найвищу,
Хай пам'ять не піде у забуття,
І у блаженство їх візьме, Всевишній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2022
автор: леся квіт