Життя ‒ незвідана дорога,
Якою нам судилось йти
Від материного порога
До втілення його мети.
Життя ‒ незвідана дорога,
Що ми будуємо самі,
Як радість чи гірка тривога,
Як серце в світлі чи пітьмі.
Життя ‒ незвідана дорога,
Де кожен з нас є поводир,
Бо думать, відчувати змога ‒
То є всіх нас орієнтир.
Життя ‒ незвідана дорога,
По вінця повна таємниць,
Що нам дано розкрить від Бога.
Лиш слід позбутись всіх дрібниць.
Життя ‒ незвідана дорога,
Де кожен крок наш в темний час
Вплива на те, чи перемога
Солодка прийде і до нас.
Життя ‒ незвідана дорога,
Де зустрічається усе:
Багата доля та убога,
Що щастя чи біду несе.
Життя ‒ незвідана дорога,
Якої кожен камінець ‒
Особа чи подія ‒ змога
Спіймати щастя промінець.
Життя ‒ незвідана дорога
Падінь і злетів між людьми.
Якою ж буде ця дорога,
Вирішуємо саме ми.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Євген Ковальчук