Т.С.
Втечеш із пекла, а проте,
Його щоночі маєш снити,
І жахи ці, як зло оте,
Собі не можеш пояснити.
Іще горять душі мости,
Ще не простигла, не простила,
І вже сказать не можеш ти,
Що тим, хто вижив, пощастило.
Та хтось для чогось нас спаса,
І ми до Нього кличем: «Отче!»,
Допоки зорі в небесах,
А на землі – дитячі очі.
06.05.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Бондарьков