У шафі суконь стрій на вішаках.
Їх одягала – і була щаслива.
Тепер бензином броник мій пропах,
На берцях – пил дорожній і мастило.
Я волонтер. Під кулями у сніг,
У дощ, у спеку я на фронт кермую.
В наметах сплю. Щоб край мій переміг,
Частину серця у вантаж пакую.
За кожного я тихо помолюсь,
Потисну кожному, як побратимка, руку.
Закінчиться війна – я повернусь
І одягну свою найкращу сукню!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Тетяна Мошковська