Хуан Рамон Хіменес Чорний вітер, білий місяць

 [quote]                    (..Par  délicatesse
                       J'ai  perdu  ma  vie.(1)
                       А.  Рембо)[/quote]
Чорний  вітер,  білий  місяць.
Перед  ніччю  Всіх  Святих(2).  
Холодно.  Повсюди  дзвони
Дзвонять  відхідну{3)  землі.
Черствість  неба.  А  з  глибин
лазурове  світло  плине
знизу  вверх,  до  романтизму
до  засушених  дзвіниць.
Ліхтарі,  вінки,  цвітіння,
-  дзвони  дзвонять  відхідну!
...Вільний  вітер,  повний  місяць,
Перед  ніччю  Всіх  Святих.
Я  мерцем  іду  у  світлі
жовчних  вулиць;  озиваюсь
до  усіх  воскреслих  тіл;
Хто  кохав  мене  кохаю;
хто  зі  мною  був  вітаю.
[i]
 (1)      Через  делікатність
               я  погубив  своє  життя
             (Артюр  Рембо  "З  найвищої  вежі")
 (2)  [b]День  Усіх  Святих[/b]  католики  відзначають  1  листопада.  В  ніч  напередодні  цього  дня  -  Хелловін  -  відчиняються  двері  у  потойбічний  світ,  і  духи  померлих  приходять  на  землю,  щоб  знайти  собі  відповідне  тіло.  Тому  від  усіляких  скелетів,  вампірів  та  привидів  слід  відкуплятися  ласощами
(3)[b]  відхідна[/b]  -  молитва,  яка  читається  над  людиною,  яка  помирає[/i]

[b]Juan  Ramón  Jiménez  Viento  negro,  luna  blanca[/b]
[quote]                        (..Par  délicatesse
                       J'ai  perdu  ma  vie.
                       A.  Rimbaud)
[/quote]Viento  negro,  luna  blanca.
Noche  de  Todos  los  Santos.
Frío.  Las  campanas  todas
de  la  tierra  están  doblando.
El  cielo,  duro.  Y  su  fondo
da  un  azul  iluminado
de  abajo,  al  romanticismo
de  los  secos  campanarios.
Faroles,  flores,  coronas,
—  ¡campanas  que  están  doblando!
...  Viento  largo,  luna  grande,
noche  de  Todos  los  Santos.
...Yo  voy  muerto  por  la  luz
agria  de  las  calles;  llamo
con  todo  el  cuerpo  a  la  vida;
quiero  que  me  quieran;  hablo
a  todos  los  que  me  han  hecho.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: Зоя Бідило