Чуєш, Всесвіте, я не хочу!
Їм зарано іти туди,
Хоч звабливих валькірій очі
Вишуковують душ сліди.
У Вальгаллі хай зачекають,
Бо вони нам потрібні тут.
В нашім, зболенім нині, Краю
Їх кохані та діти ждуть.
Їх випрошують в Неба мами,
Тож почуй нас усіх, молю...
Тут щоднини смертельні драми,
Не примножуй іще жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2022
автор: Патара