Маріуполь... "Азовсталь"...
Місце сили, місце духу...
Місто, де зросла печаль
Із суцільної розрухи.
Місто, де немає сліз,
Всі вже виплакані досі,
Де у Травні сумно скрізь,
Наче не весна, а осінь.
"Азовсталь"... Крізь біль від ран,
Голод, спрагу і знемогу...
Хтось цитує знов Коран,
Хтось молитву шле до Бога.
Нашого народу цвіт —
Ці непафосні герої...
І дивується весь світ
Тим, хто сам — найкраща зброя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: Патара