Ось стішок про порошок)
Ішов зажурений крізь ліс
похмурий ховрашок.
А за спиною в торбі ніс
- ех! - пральний порошок
Бо в магазині у сови
так темно! - стрес і шок! -
він переплутав! - і купив
не цукор - ПОРОШОК!
А що тепер? Куди тепер
цю торбу порошку?
І як спекти тепер еклер
малому ховрашку?!!
Аж тут назустріч йде бджола -
брудна, немов шахтар...
Збій джі-пі-ес ( гроза гула!) -
потрапила в узвар!
Тепер сукеночка її
лахміттячко - і край!
Налипло кузьок... Реп'яшків...
Хоч плач, а хоч стрибай!
На капелюшку - кірка глин,
і мештики в багні...
Хоч медом повен! -
ще й яким! - наплічничок їїї.
А далі що? Не розкажу -
мій обірвався сон
бо задзвонив - встаю! Біжу! -
Будильник - телефон!
Та уявляю: їсть пиріг
мале ховрашеня!
Бджола ж весела - буль-буль-вжих! -
затіяла прання!
І світ сіяє, мов новий!
І літечко бринить)
Лиш в магазині у сови
ще б лампочку вкрутить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2022
автор: уляна задарма