Надіюсь, що небо над нами є сплутане..
І зорі вночі, теплі, світлі й іскристі,
І серце гаряче, любов’ю окутане,
В душі почуття самі віддані й чисті.
Я вірю що день наший не загорами,
Дороги стають все коротші до миті,
І те, що у душах тривожиться з нами,
Це те із-за чого ми долею звиті.
Я знаю чому засинаю ночами,
З думками про тебе, любов моя вічна.
І молю Всевишнього, тільки щоб з нами,
Не сталося горя, бо горе- це відчай.
Ти ж знаєш, що небо над нами одне…
А час не стоїть, він іде нам на зустріч,
Дивися у нього і згадуй мене…
Бо хай кілометри, та ми є пліч опліч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2022
автор: Тетяна Рейне