- Як ти, сину, в цю лиху годину?
Не зірвав ще технікою спину?
Чи їси щось? Чи встигаєш спати?
Чи тобі не страшно воювати?
Кажуть, там, під Києвом, бентежно...
Будь, синочку, дуже обережним.
В мить біди, чи коли сил не стане
Пам'ятай : Господь тебе спом' яне.
Твердим будь у правді і у вірі,
Помисли завжди хай будуть світлі.
Бо ж борониш ти свою країну,
Рідну землю, мову солов'їну,
Чисте небо, мир у кожній хаті,
Щастя діток, мрії їх крилаті.
Ти у мене
й сам іще
дитина...
- Мам, не плач... Дорослий я мужчина,
Маю честь країну захистити,
Цю московську нечисть зупинити.
Не хвилюйся, добре все зі мною.
Завжди вірні друзі за спиною.
Скаженіє більше лютий ворог -
Тут я бачу так багато горя.
Тут мене дівчатко обіймало,
Цуценя прибите скавучало.
Нас в підвалах люди ждуть голодні,
Мамо, хочу я сказать тобі сьогодні,
Що... люблю вас:
тебе, сестру, батька..
Ждіть мене на Великоднє свято..
- Сину, сину!
Щось погано з звуком!
__ __ __ ____ ____________
В сина уже крила, а не руки..
Не відводить погляд з голубіні,
Поруч цуценятко на стежині.
Син земельку міцно обіймає,
Ніби шепче, ніби пригортає,
Ніби затулить собою хоче.
Збережи,
помилуй його,
Отче...
Фото з мережі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Олена Жежук