Смерті більше немає,
Щезнувши горілиць на кшпальтах сірих тіней,
Немов здерта шкіра на обличчі Землі.
Життєствердність відбулась від початків.
У двобої с уселенським злом себе пізнаючи,
Протестуєш чи протистоїш - різниці немає,
На великій шахівниці підбираючи шифри-ключі,
Біблійними вершниками янголи давно вже чекають.
Зібгані долі, порушено спокій,
І на ніжних повіках застиглий сніг,
Перетворившись на кригу, обпеченим холодом
Нагадує про минулі втрати.
Вичахла сутність добра, але жевріють
Занедбані сни сповідальні,
Де змістом сповнене кожне створіння,
Ствердившись самопізнанням.
Серед численних руїн
Хоробрість відважних зтрушує попіл,
Воскресінням запалених, зцілених душ прокричить, -
«Смерті більше немає!»
06.01.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Олекса Доброгорський