НА ЖАЛЬ

На  жаль,на  жаль    не  має  в  москаля,
Ні  совісті,ні  волі,ні  пізнання.
З  покон  -  віків  від  них  горить  земля,
Бо  де  орда  ця  поганська  -  страждання  .
Кругом  по  світу  терням  проросли,
Куди  не  глянь  московиця  смердюча,
Такі  були  і  є  ,як  ті  осли,
Хто  їх  пригрів,того  і  захомячать.
А  люд  ще  деякий  вкраїнський    спить,
Бо  їм  війна  ще  здалеку  гуркоче.
Напевно  поки  в  дім  не  загримить,
Кацапський  лик  змінити,не  захочуть.
Чому  так  гірко?В  полинах  земля?
Чому  так  близько  вже  Твоя  Голгофа
Вкраїно,бо  не  хочуть  москаля
Забути  ті,  хто  в  темряві  по  вуха.
Але  який  б  не  був  той  Хрест  важкий,
Ми  не  утнемо,  будем  з  честю  нести.
І  вірю,що  повстанеш  з  темноти,
Моя  Вкраїно,  й  заново  воскре́сниш.
І  небеса  цнотливо-голубі,
Покриють,  Україно,твої  рани,
Засяє  сонце  Миру  на  землі,
І  правда  наша  заколо́ситься  ланами!
16.04.22

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: леся квіт