Крізь тисячі років пройшли несамовито
Істоти дивні, що творили винятковий світ
Та все нажите в мить — стало розбито
Й складати нікому вже буде заповіт
Нещадні війни що точилися за владу,
За землю, гроші та ресурси — згинули усі
В їхній історії не бУло рОків лАду
Повторювали пОмилки в усій красі.
Шкода що ті створіння знали лиш: "Забрати"
І краденим набити щільно власний дім
Щоб вижити в тому світі й процвітати
Навчитись Віддавати треба було їм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Ніщо з нічого