Чорна кава (Циганка)

[quote]"Уміння  танцювати  дає  тобі  найбільшу  із  свобод:  висловити  всього  себе  сповна  таким,  який  ти  є"  (с)

"Я  танцюю  –  тому  що  я  щаслива.  Я  танцюю  –  тому  що  вільна"  (с)
[/quote]

Відстукують  бруківку  каблучки,
Ступа  граційно  –  меркнуть  навіть  зорі,  
Браслет  окреслив  вигини  руки..
Стою,  вдивляюсь  в  Неї..  мимоволі

Есенція  моїх  мрійливих  станів,
В  терЕн  чиїх  очей  убрався  я,
Циганкою  є  із  далеких  лАнів,
І  танці  пАлкі  –  то  її  життя                      

ЗнатнИця*  видна,  досить  колоритна,
Дурман  вона  для  серця  й  голови,                                                        
Вважати  варто,  бо  дівиця  спритна:
СипнЕ  щось  в  нАпій  –  глянь,  не  обдури!

Струнка  красуня  любиться  в  свободі,                                              
Черпа  в  природі  чарів  водограй,
А  я  ж  чекаю  слушної  нагоди,        
Щоб  заглянУть  крізь  тайн  її  вуаль..

Краса  циганки  розум  чудно  крає,
А  голос  ніжно  флейту  виграЄ,
Душа  яскравим  пломенем  палає,
Як  змійкою  із  танцю  постає

І  от  вловила  погляд  мій  буремний,
Сяйнули  синню  коси  по  плечах,                                                        
Підсіла,  і  промовила:  "Даремно...
За  мною  тужиш..  –  бачу  все  в  очах!"

Підвівсь  я  рвучко,  руку  мою  взяла:                                      
"Кохати  будеш,  видно,  все  одно,
Але  дитям  ще  я  роздоллям  стала,
Тож  буть  зі  мною,  любий,  не  дано"                                                                                                                                      

Я  з  кавою  залИшивсь  наодинці,                                        
Взирав  у  неї,  як  в  святий  ґрааль.
Побачити  б  у  ній  надій  крупиці,      
Та  сум  лиш  бачив...  І  забуту  шаль..


[i]*Та,  що  "знає",  має  [приховані,  потаємні]  знання,  чародійка..  ну  і,  напевно,  знана/знатна[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Софія Пасічник