Сину Божому, що воскрес із мертвих,
Матері Божій, яку воскресив,
і нас воскресить,
з надією присвячується
Все життя я Ним
ділюся — і святкую!!!
Превелебні у печерах —
вічність! —
чують...
і «Воістину воскрес»
в серці так чую,
я із часу —
в вічність —
і вікую!..
Як святковість лиш —
вікую...
Я святковий!! —
жах для світу —
то не я сказав,
так друзі чують.
Чи свій час хто вкрав
і дивиться як
плівку сінема...
Майте лік — і
майте совість!
в мене ж щоби тут
нічого і нема
ви ж то ділитеся чимось (!)
чи в уровочках свідомостей
в вас ніц нема?
Він — відомий!
Бог — святковий!!!
(чому і ...)
Він — любов!
скоро накриє вас
із шмотками всіма
Всіх воскресить,
бо Він воскрес!!!
Сам Богоматір воскресив!!!
то Діонисій
покадив
мощі аж голосно гукали:
«Воістину воскрес!!»
Читайте «Патерик»,
бо й в мене йде з Небес...
30.04.2022,
Світла субота,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович