***
Подій, яким давно нема вже свідків,
До неба здибилися обелиски-шпилі.
Неясні спогади-думки беруться звідки?
Я незнайомців впізнаю, вдивившись пильно.
***
Начебто жив колись і мав тут справи,
Костел побудував, де в тиші чутно,
Мовчання Бога, то є пункт відправлень
Молитви за спасіння від спокути.
***
Архітектура горда величчю врятує
Під час сирітства від незграбних буднів.
В далекім краї хтось вспом'яне всує
Ім'я моє, прийшла бо звична трудність.
***
Міста й роки прямують з червня в лютий,
Трава і квіти вмруть і знов воскреснуть,
Мости і стіни, їм разом не бути,
Душа і тіло - злодій то і месник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2022
автор: Олесь Ефіменко