Христу Богу найсолодшому
присвячується
в солодкій любові
1
Як би я радість знав?
Ти вчинив так, як всім обіцяв
І — в мені життя світу!
так як Ти є — зі мною!..
Як би світ радість взнав,
якби Ти не чинив,
як йому обіцяв?
Ти як сіль у повітрі —
як є вітер і над прибоєм
й зелен-щітка
над озиминою
а в мені життя світу
Ти настільки зі мною
що серця я поторкую
що під бідою
і я губи намащую — що
з гіркотою
бо це Ти —
це потоки
солодко-медовії...
я так пнуся в Тобі
в вись Твою
що вже губи медові
як Тобі воспою?
чи не зраню ще рану чию
чи кільчання в землі
чиїсь сходи ще ніжно-святі початкові...
Христос воскрес! я біжу й не торгую
я лечу — дзуски, мить! — не торгую
Світлий тиждень! не погасне
не погаснеш ні з землі
ні з Небес!
я лечу
й всі летять —
й ніби нас батогують
ще за яйця за доли за міфи за креси
Христос воскрес!! — це
всі в Царство Небесне
не погасне
не погаснеш ні з землі
ні з Небес!
2
бо ось Ти є зі мною
а я губи намащую — що
з гіркотою
в Тобі Серце
в потоках
солодко-медових є!
29.04.2022,
Світла п’ятниця,
Київ — третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович