Вклоняється земля…

Сьогодні  ти  рятуєш  Україну  –
Зі  зброєю…  Чи  може  волонтер?
У  себе  прихистив  людей  гостинно?
Чи  співчуттям  –  сльозу  чиюсь  зітер?

За  врожаї  нові  старанно  дбаєш?
Спускаєшся  в  завали  по  людей?
Пожежі  зупиняєш  в  ріднім  краї?
Завод  рятуєш,  як  земля  гуде?

Ти  возиш  день  і  ніч  вантаж  нужденним?
Воюєш  словом?  Дякую  тобі!
Щоб  зупинити  люте  і  скажене  –
Всі  засоби  підійдуть  в  боротьбі.

(  Ще  прадіди  чужого  не  чіпали,
Не  для  меча  була  міцна  рука.
Беззбройні,  скородили  землю  ралом  –
Ніхто  війни  "сусіда"  не  чекав.)

…Якщо  засуджуєш  жорстокі  звірства,
Немарні  кроки  для  людей  твої:
З  підтримкою  село  розбите  й  місто  –
Загоять  рани,  встануть  із  руїн.


Ти  з  України?  Франції?  Канади?
Американець?  Німець?  Чи  поляк?
Страшній  війні,  агресії  завадив?
Вклоняється  тобі  моя  земля.


Спасибі,  що  рятуєш  Україну…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2022
автор: Білоозерянська Чайка