Серед скопища диких ілюзій,
Де варяти ламають списи.
У фальшивому маренні друзів,
Б’ють поклони... О, Йсусе спаси.
У церквах не чекаю пробачень,
Там немає ваги... возлюби.
Слова інших, окраси, означень,
Своїх ближніх за віру убий.
У віках зайді люто служили,
Все хрести і могили де глянь.
Мори й війни одвічно плодили,
Стогін болю у сні покаянь.
Пробуди лихом втомлені очі,
Душу в тілі нарешті збуди.
Дні останні Сварожої ночі,
Хай позбавлять людей сліпоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2022
автор: Волиняка