Дрімали зорі…та все ж раз у раз здригались,
Яснить хотіли, то ж на краще сподівались,
Їх мріям попіл заважав, здіймавсь до неба,
О світ безмежний,чи в війні є потреба?
Від імли сірої й страху сховався місяць,
О рідна земле, зранена, немає місця,
Як процвітала, колись весною буяла,
Під мирним небом, світлим ранком звеселяла.
У світлих мріях… білі в променях хмарини,
Щасливі люди, радісні пісні пташини,
Чому той ворог, у душі несе розпач, страх?
Чи він не знає, прийде час розплати, прах!
О рідна земле, вітер знесе темінь й попіл,
Народ наш сильний, позбудеться усіх ( циклопів),
Бузок розквітне, скрізь замайорять тюльпани,
В крові потонуть всі рашистські горлопани!
Дамо жорстку відсіч, щоби злодій засвоїв,
Із перемогою зустрінемо героїв!
Життя навчило, рідну землю захищати,
Хай пам’ятає, Україну не здолати!
27.04.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2022
автор: Ніна Незламна