Якби сади уміли говорити,
гіллям квітучим, листям молодим.
Вони б грозою першою умиті
постукали б легенько у твій дім.
Якби сади уміли обіймати,
Сирени відвертати руйнівні
Вони би ніжно ковдрою із м’яти
Вкривали сни від жахів і війни.
Якби сади серед пташиних арій
загоїли болюче і сумне.
я б запросила
в яблуневий планетарій.
Як мрію запросила би тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2022
автор: Окрилена