Наші люди стали погорільці.
Із заможних - зразу в жебраки.
Вбитих не хоронять поодинці,
Всіх скидають просто в рівчаки.
Ті, хто вижив -не ідуть у хату,
Де нема ні даху, ні шибок.
Переживши ту годину кляту-
Попіл у душі і холодок.
Світ не знав, що значить Україна!
Боже! Маріупольців спаси!
Ворог скаженіє - все в руїнах,
Люди ж точуть вила і списи!
25.04.2022р. 21-18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: НАСТУРЦІЯ