Накипіло пишу все й пишу,
Не мав часу фізично на фронті.
На посту, попереду... в тилу,
За вірші було думати годі.
Та не йметься ша.алам Фейс Бе,
Крім, як гадить... не мають роботи.
Бабло бидло під себе гребе
Й не вгомоняться ж ю.ині боти.
Вдень і вночі навчились повчать,
Не сидиться на Місяці... Марсі.
Репетують, що треба мовчать,
За перо щоб вхопити... на часі.
Будь ти проклята хмара люта,
Розчинися ж іу.ине сімя.
В прах розсиплешся н.чисть «свята»,
Три болячки в «б.жественне» тім’я.
Все за те, що привів нам війну.
Не злиняєте «свято» - зачаті.
Заслужили... складемо вину,
Будуть надто глибокі печаті.
Це ж не я ти... боїшся мене.
Гадиш й гадиш поскрізь безупину.
Та покара за зло... не мине,
Не сховаєшся с.ка за спину.
Надто довго шак.ли в тіні,
Та на дворі розвиднює... ранок.
Замарав своє ж імя в г.вні.
І я... плюну в тебе наостанок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Волиняка