***

Щоранку  прокидаюсь,  набираю-  "мама",
та  тільки  ти  не  підіймаєш  трубки...
твій  голос,  іноді,  несе  мені  вітрами,
нестерпний  спогад  нашої  розлуки.

Я  так  багато  тобі  маю  розказати,
про  те,  як  розцвіли  в  городі  квіти,  
які  садила  ти  весною  біля  хати.
Прийду  сьогодні,  щоби  їх  полити.

Завжди  ти  тішила  цілющими  словами…
Тепер  немаю  з  ким  поговорити...
Ніхто  в  цілому  світі  не  замінить  мами!!!
І  як  мені,  скажи,  без  тебе  жити?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Марина Миколаївна