А час іде, після зими черго́ве буде літо,
Десь зве́дуть знов висотку незаконну,
Тобі хтось інший подарує квіти,
Вкриватиме тебе посеред ночі сонну.
Ти все мовчиш. Здавалося б не треба...
Навіщо і ким був для тебе я?
Цю правду знать - для мене вже потреба,
Без неї спокою не зна душа моя.
Нахабно в мої сни вриваєшся ночами,
Навшпиньках тягнешся щокою до щоки,
Беззбройно скорюєш тендітними плечами,
Й повіки важчають від ніжності руки.
Ритм милих родимок твоїх на шиї зліва,
Гарячим подихом ласкаю в снах,
Лишень тоді торкнутись можу твого тіла,
І тріщинок чарівних на губах.
Чи носиш ти браслетик від сестрички?
Чи продають ще десь улюблений парфум?
А може ти набула нові звички,
Й в квартирі твоїй вже хтось інший сплачує за струм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Serdyta_Sova