пусть всё это плывёт мимо меня
всё равно здесь дождь смывает
то что нагромождаешь
оставляя тебя один на один с землёй
а земля наверно такая же как и в начале миров
во времена древних континентов
на которых ещё не жили люди и звери –
глубокое влажное месиво
из которого выпирают побеги
ветер качает папоротниковый лес
волны достигают неба
бьют в берега, заливают молодую землю
так и ты проходишь
даже не песчинка – а неизмеримо меньшая
сущность которая для чего-то научилась говорить
хотя если бы могла представить пропасть времени
то умолкла бы сразу
две клетки на шахматной доске
эта вот – сила, а эта – слабость
и нельзя быть в обеих одновременно
(Перевод с украинского)
---------------------------------
*
нехай усе це пливе повз мене
однаково тут дощ змиває
те що нагромаджуєш
залишає тебе сам-на-сам із землею
а земля напевно така сама як і на початку світів
у часи древніх континентів
на котрих ще не жили люди і звірі -
глибоке вологе місиво
із якого випинаються пагони
вітер хитає ліс із папороті
хвилі сягають до неба
б‘ють у береги, заливають молоду землю
так і ти проминаєш
навіть не піщина - а незмірно менша
сутність яка для чогось навчилася говорити
хоча якби могла уявити провалля часу
то вмовкла би одразу
дві клітини на шахівниці
ось ця - сила, а та - слабкість
і нема як бути в обидвох одночасно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945694
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.04.2022
автор: Станислав Бельский