Україно, ненька дорога
Ми вмилися кровавими сльозами.
Прийшла страшна орда і нищити нас стала,
Топтати нашу землю, вгризатися зубами
За кожен дім, за кожну річ
За все що ціну якусь мало.
Вони кричать ми браття, ми сім'я
Натомість всіх вбивають і катують
Не кажуть нам, що це війна
Це так вони рятують.
Ми не пробачимо нікого
Будемо стояти до кінця
І в решті решт поставим на коліна
Вонючого московського раба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Нефілім