Мертвий москаль дізнався, що не можна
В чужу країну з зброєю іти.
Його кістки тепер собака кожна
Гризе, тягає в хащах срамоти.
Мертвий москаль дізнався, що не варто.
Та кавоварка, так собі трофей.
З нечистим невеселі вийшли жарти.
Ціна страшна – за межу, в світ тіней.
Мертвий москаль йшов на розбій барвисто.
Збившись в отару весело іти.
Та смерть, наздоганяє особисто.
Має за себе всяк відповісти.
Мертвий москаль, його прости, козаче,
Дурненький, недолюблений, слабкий.
Про його долю балалайка плаче.
Співає куля орку, що живий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2022
автор: Пісаренчиха