–Чом ти, чом ти, веснонько, у журбі?
Чом до нас прийти, прийти зволікаєш?
Ти також, красунечко, в боротьбі,
До орди московської не звикаєш?
Кинь-покинь же, веснонько, ту журбу,
Огорни теплом своїм Україну,
Щоб народ учасно почав сівбу,
Не вмивався кровію цвіт калини.
–Як мені до нелюдів тих звикать?
Важко те, що діється, зрозуміти.
Я ж не можу десь-кудись утікать,
Бо ж законам вірна я цього світу.
16.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2022
автор: Ганна Верес