Снився сон, що мене не пускають додому

Снився  сон,  що  мене  не  пускають  додому
Що  шляхи  перекриті  і  чути  лиш  гавкіт  собак
І  психічна  нудота  зїдає  фізичну  утому
В  голові  риторичне  питання,  "а  як  так"?

Снився  сон,  що  стояли  високі  забори,  
Що  колючі  дроти  не  давали  нам  далі  пройти.
І  за  лісом  густим  нам  виднілися  гори.
Ми  один  мали  шанс,  лиш  лягати  і  тишком  повзти.  

Снився  сон,  що  навколо  стріляли  із  градів.
Байрактари  літали,  людей  було  чути  виття.
І  навколо  валялися  залишки  мін  і  снарядів.
Ціпеніли  від  страху  і  ніде  не  було  укриття.

Снився  сон,  і  в  огні  була  ціла  Європа
Матері  притискали  до  себе  маленьких  дітей.
Не  було,  де  тікати,  змішалися  мови  й  народи.
І  задимлені  дні  не  різнились  від  темних  ночей.

Снився  сон  як  диміли  навколо  руїни,
Але  ми  повертались  і  гордо  несли  прапори.
Нас  мільйони  були,  мільйони  дітей  України.  
Перемоги  був  день!  Був  початок  нової  пори.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Галина Булочникова