Я засинаю і бачу сни,
Як обіймаю рідну маму.
Мені бракує зараз весни
Спокою, миру і запашної кави.
Я ніби і вдома, та душею я там,
Як ніколи за останні сім років.
Рідний дім - то для кожного храм
Храм добра і життєвих уроків.
Я ніколи не хотіла назад
Скоріш тягнуло у інші країни,
Війна зробила в душі бурепад
Я дуже горда, що я з України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Галина Булочникова