Мій світ - моя уява малює образи,
В яких немає істини.
Я весь час у думках,
Ніби граб у сценці.
Я відкриваю в голові одну свою реальність,
І населяють всі навколо її однією підвласною,
Змішалося думками давно,
Що було і що буде.
Уявляю, те що не бачу.
Так бажаю щоб було.
Шлях свій позначаючи,
Щоб уявне у світ наш прийшло.
Так я забуваю у висоті, не бачу, що заснула.
Сама собі прилумала, сама собі повірила,
А мозок мені підказує: то все не то
То моя ілюзія, то моя уява.
Мрії мої летять як птах хмарами,
І думаю, що все збулося, уявила, зазнала.
Під згустком строкатою такого хворого відображення,
Змінилося все навколо кривою моєю уявою.
Так я безглуздо замріялась у вічних фантазіях,
Але це не реальний світ, чудеса, фантазії та книги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2022
автор: NaTa Ly