Впала синь із небес на холодні ліси,
Потрощилась об віття гущавин…
Прохолодою в краплях, і личком в росі,
Манить цвіт проліскових галявин.
Здивувавшись, Земля ожила від краси,
Задзвеніло повітря на струнах…
І топаз палантином красуні Весни,
На зелених розкинувся врунах…
Навіть, Мавка з легенди, прийшла лісова
Милуватися божим цим дивом…
Скатертина зникала з-під ніг снігова,
Де ступала красуня вродлива…
Чи ж те бачив той нелюд, той проклятий кат,
Яку Землю прийшов він топтати?!...
В нас Природи могутність сильніша стократ
І цієї краси не здолати!!!
13.04.2022
Фото Н. Карпенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2022
автор: Любов Таборовець