Запряжу я коники воронії,
Роки доганятиму молодії,
Через ліс і полечко ними мчала,
Але свою молодість не догнала.
Лише птахом-спомином озоветься
Та пора веселая в моїм серці.
Уже засріблилася руса коса,
Ой, не поскупилася щедра осінь.
Виросла онученька гарна й гожа,
На свою бабусеньку дуже схожа.
Пов"яжу з любов"ю їй стрічку синю,
Хай же Господь доленьку дасть щасливу.
Запряжу я коники воронії,
Роки доганятиму молодії...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський