Припиніть помирати за кожного!
Не для цього вас Бог рятував.
ЗСУ не для цього звитяжно так
наші села й міста визволя.
Ви живіть! Попри біль пережитого.
Просто дихайте… Глибше. Сильніш.
За того волонтера убитого,
що окопи копав босоніж.
Бо ви мусите жити! Учитися!
За ту дівчину з Бучі, котра
у підвалі назавжди лишилася
із підручником мови в руках.
Помиляйтесь! Кохайте! Але живіть!
Не соромтесь своїх почуттів.
За солдата, що мріяв про це щомить,
та не встиг, бо у танку згорів.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2022
автор: Ольга Береза