***
Земля віддає та бере- забирає,
Дарує врожай, поглинає тіла.
До низу Дніпра, до херсонського краю,
Козацька відвага славетно дійшла.
***
Фортеці трикутом. Вікам не підвласна,
Енергія з'єднує простір, мов тин.
Вороже життя непотрібне, невчасне.
Прийде на погибель, покірно із тим.
***
Повзли басурманів- загарбників хвилі.
Козак- характерник лихий Чорнобров,
Своїй завдяки і Найвищої силі,
Та, з воїнством вільним, пускав вражу кров.
***
Під сонцем південним, отруєні люттю,
Чужинці складали нікчемні буття,
Для чого прожили, навіки забуті?
Розбійників віра - чортів каяття.
***
Тепер іновірцями стали кацапи,
Скажені собаки, числом - таргани.
Стріляють, руйнують, підмінюють мапи,
Гвалтують дітей ці раби Сатани.
***
Та де їм, смердючим недолюдкам, знати,
Що сили Трикутник зустрінеться скрізь.
У лісі, в степу, біля кожної хати,
То Гідність, Свобода і Праведна злість.
***
Баштани здіймуться, садочки розквітнуть,
З кісток московитських пожива рослин,
По травах зелених забігають діти,
- День добрий, козаче! Всміхнеться їм він.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2022
автор: Олесь Ефіменко