НЕБО ДРІБНО ПЛАЧЕ ДОЩЕМ

Н-арешті  розійшлися  чорні  хмари,
Е-кватор  залишила  серця  біль.
Б-ула    колись  любов,  і  звук  гітари,
О-дначе,  зруйнувала  заметіль...

Д-ні  вже  зібрались  у  велику  зграю,
Р-адіти  треба  сонцю  і  весні,
І-  я  рокам  коритись  не  бажаю,
Б-о  жити  в  щасті  хочеться  мені.
Н-ехай  хоч  проти  мене  все  довкола,
О-миють  часом  серце    роси  злив.

П-ригнути    наміряється  додолу
Л-ітопис  наш,  що  часу  плин  змінив.
А-  краплям  з  хмар  хтось  дав  вказівку  звище
Ч-адра  душі    промокла    за  рокИ,
Е-демом  долі  часом  вітер    свище,

Д-олаю  плин  глибокої  ріки.
О-й  доле,  розжени  життєві  хмари,
Щ-е  рано  піддаватись  силі  гроз,
Е-кран  життя,  де  сонце,  не  примари
М-ені  до  серця  ось  такий  прогноз.

(Вірш  написаний  до  війни.  Може  і  не  варто  було  виставляти  ?)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Любов Іванова