Виспівує соловейком,
Чайкою кигиче
І дзвінким струмочком ллється
Й за собою кличе.
Та бринить на серця струнах
І змушує плакать,
Ще - веселощі дарує
Й світлу-світлу радість.
Бо сестрою є для когось,
Комусь рідна мати.
То ж лунає її голос
В поході з солдатом.
На весіллі як без пісні?
Навіть в часи смутку
Її, нашу українську
Повік не забути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський