Маленький хлопчик крізь війну
В його очах розпач і страх
Мамо, скажи, а нас не вб'ють?
Винищувач не влучить в дах?
Ось знову гул, це наші ж мам?
А мій ведмедик вже заснув,
Я не боюсь болю і ран
Я ж сильний воїн, захищу.
Дитячий сум біля вікна,
Ось книга, ручка, алфавіт
Летить над хатою біда
Кудись заносить хижу біль.
Мамо, матусю, як наш дім?
Не розбомбили, розкажи.
Я Бога щиро попросив
Щоб повернутись вже туди.
А ще молився за вояк,
Щоб кулі в сторону відвів
Щоб діти обійняли тат,
Щоб оберіг усіх батьків.
Маленький хлопчик крізь війну,
Велике серденько щемить.
Він витре мамину сльозу
І пригорне як тато вчив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2022
автор: Tetyana_Shulga