І врешті - решт ти втомишся боятись .
Страшніше як боїшся і мовчиш .
Забудеш біль. Почнеш за щастям гнатись.
І хтось тебе навчить. І ти навчиш .
І все сміття з життя повикидаєш .
Розірвеш кожен з мотлохом пакет .
А потім в комусь ти себе впізнаєш.
І може з ним зіграєш спільний сет .
І всі чужі думки підуть далеко.
Так швидко і безжально лине час .
Ніхто не обіцяв що буде легко .
Та Всесвіт відкривається для нас.
І кожне місто буде твоїм містом.
Так щиро, сильно,з захватом, без сну.
Зима пройде,одягнеш ти намисто.
І полетиш стрічати знов весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Ірина Сенюк