На заході України сьогодні дощі
Жита проростають зеленим ковром
Обличчя людей не весняно сумні
Просякнуті люттю й подекуди злом
Христос, живий Бог, навчає любить
Однаково всіх і своїх й ворогів
Навчає прощати!
Та як їх простить?
Немає у серці таких молитов
Немає й жалю. Так же само і сну
Хоч очі заплющиш, всерівно війна
Ворог, що нижче пекельного дна
Не вартий прощення й не вартий гріха
Ми Бога живого попросим простить
Наші гріхи, нашу злість та слова
Тоді лиш, як ворог останій згорить
Й забуде напрямок, де наша земля
На заході України сьогодні дощі
Жита проростають зеленим ковром
Здається, ніщо не завадить весні
Й здається ми досі в кошмарному сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Андрій Толіч