Помолюся, складу руки, та не зброю!
Скільки ж можна катувати наш народ?
Це ж вернеться вам всім долею лихою
І для цього Бог не створить перешкод.
Пронесли ж голодомори і нашестя
Наші пращури найважчого хреста,
Але ми дійшли до того перехрестя,
Де обвуглені в агонії міста…
Де зґвалтовані жінки і тліють діти,
То безчестя, то нелюдяність, ганьба!
Я кричу й кричу: «У пеклі вам горіти!»
А довкола йде запекла боротьба...
Олександр Кармишев
07.04.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Oleksandr Karmyshev