Матінка-ніч вимикає нам сум і тривогу.
Тиша незвична вкриває розстріляне місто.
Ллються страхіття у сни вилупків Таганрогу.
Хтось не прокинеться з них ранком свіжим імлистим.
Кулю свою не почує, прийшовший за смертю.
Крові нап’ється рілля. Снайпер дуло прочистить.
Зорі здаля заіскряться яскраво, відверто.
Зграя ворон потурбує світання крил свистом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: Пісаренчиха