Війна прийшла до нашого порогу,
На кожному порозі вже вона.
Невже, усе це бажано і справді Богу?
Та є іще персона - Сатана.
І все, що діється, то все по плану
Іде, по графіку від Сатани?
Серця здригаються і блимають екрани,
Як спалахи із кратерів війни.
І Він вже хоче всіх-таки дістати,
Нахабно свої примхи наверта.
І з ним не гали, і не гунни, не сармати,
А параноєю отруєна орда.
Чи Темний Світ зайшовся на всі тяжкі?
Шабаш на всю бісівський розгулявсь.
І кров людська уже по самі вінця в Чаші.
І хто й кого узявся обнулять?
І сипляться з небес смертельні грона,
Мов в лихоманці Небо і Земля.
Вже човен переповнений ущент Харона...
Для чого все затіяно? І для
Якої надзвичайної мети?
Хто мусить за все те відповідати?
Той Світ не вартий і сльозинки немовляти,
Який орда всім хоче піднести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Рунельо Вахейко