Не маю злості,
Ні жаху жертви.
Тут без емоцій,
Кат має вмерти.
Йде в стрічці «Не пробачимо!»
Пусте.
Не пробачають
За куцу шкоду.
Звіряче вбивство
Мого народу…
* * *
Писала вірш із закликом до помсти.
Четверта ранку. Вар ввілляла в чай
І чашка тріснула. Цей знак не просто,
Не я писала, демон. Вибачай,
Нечистий, не закінчу це творіння.
Захист з насиллям за війни столом.
Дай Боже не позбутися уміння
Межу тримати між добром і злом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Пісаренчиха