На холоднім асфальті який весь просякнутий кров'ю
Розмивав дощ, весняний, сліди не оплаканих втрат
Ще учора за руку у парі впивались любов'ю
А сьогодні обох без вагання розхристує кат
Силуети життів завмирають у хворій уяві
Нам, ще довго у снах приходитимуть душі з імли
Сонце знову зійде і заграє в блакитній оправі
Але ми вже не будемо тими якими були
Хай повія-війна, що лукаво регоче між нами
Знає чітко, що серцю свободи, не світить курган
Не убити Свободу, яку гартували віками
Слава нашим Героям і Нації! Смерть Ворогам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2022
автор: Процак Наталя