Закатовані

Як  пахнуть  сльози?Як  смакує  біль?
І  звірська  мить,  що  довжиною  в   вічність  
Згорає  свічка  і  зникає  цвіль  
У  темряві  підвалів  потойбічних  

Гуде  снаряд  здригається  земля
Усюди  пахне  смертю,  страхом,  кров'ю  
Спитає  тихо  стомлене  маля:
"Чи  довго  мамо,  ще  ми  тут  з  тобою?  

Висить  в  повітрі  демонів  орда  
Ненависть  перетягнена  струною
І  серце  розриває  їх  хода
Все  ближче  чути...майже  за  стіною!  

Останній  подих!Господи  прости!  
Катовані  облудними  синами
Повсюди  де  не  ступиш,  лиш  хрести
"За  що  вони  матусю  так  із  нами?"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: Процак Наталя